trim_c (trim_c) wrote,
trim_c
trim_c

Віктор Чумак: короткі відповіді на складні питання


          

Про можливість повномасштабного наступу Росії:

Їм це не потрібно. Їм потрібна сіра зона, я б сказав, ракова пухлина всередині країни, яка буде роз’їдати нас. Якби в Путіна було бажання закінчити цю війну, ми могли б давно її закінчити. Але питання в тому, що йому треба віддати цю територію на російських умовах, щоб потім Україна більше ніколи не ставила питання інтеграції в НАТО, інтеграції в Європейський Союз.

Ця територія повинна стати тією територією, яка не дасть Україні зайти у відповідні євроатлантичні та європейські структури.

Немає мети повністю почати масштабну війну. Це мобілізує весь західний світ проти Росії. Їм це теж, знову-таки, не потрібно. А от тримати Україну на короткому повідку – це їм потрібно.

Про те, хто відповідальний за війну:

Давайте почнемо так – Кравчук, Кучма, Ющенко… Таку відповідальність можуть нести тільки вищі керівні особи держави. Визначають політику саме вони.

Про Мінські домовленості та перспективи переговорів із Росією:

Якщо ви хочете отримати якийсь результат – чотири роки, Мінськ-1, Мінськ-2, переговори Нуланд з Сурковим, переговори президентів… Це все процес.

Тут можна тільки наближуватися по позиціях, але коли дві сторони не шукають спільного результату, коли у двох сторін абсолютно різне бачення цього врегулювання, то знайти його практично неможливо. Тим паче, ключик від цієї війни не в нас. Ключик там, у Росії.

Є дві форми закінчення війни – це перемога і поразка. Хто яку вибирає. Думаю, ми не хочемо поразку. І маємо чітко розуміти, що там також не хочуть поразку.

Вони бачать абсолютно інше закінчення війни, ніж вона є в наших головах.

Про те, як натиснути на Путіна:

Путіну плювати на те, що про нього пишуть і говорять. У нього є тільки один ключик, який можна закривати – це їхні рахунки. Рахунки Путіна, людей, які наближені до нього. І треба закривати ці рахунки, блокувати певні інструменти пересування грошей – це чутливо.

Що більше будуть закриватися ці ходи, закриватися офшори, блокуватися рахунки, санкції до найближчого оточення, то швидше буде наближатися кінець війни.

Я два рази розмовляв з тим середовищем, і коли почув мотивацію, мені стало дико. Тому що в нас давно такої мотивації немає.

Я спитав: "Навіщо вам це потрібно?". А вони відповіли мені, імперською скажу: "Вы даже себе со своей провинциальной колокольни не понимаете, какую вы великую страну развалили".

От уявіть собі: для них мотивація – зібрати, відтворити у якійсь формі Радянський Союз.

УП


Хочу прокоментувати два моменти.
Перше - хто відповідальний за катастрофу армії.
Зрозуміло, що Янукович, який так шалено не довіряв українцям, що на головні посади у МО та СБУ призначав російських офіцерів, а ті природно керувалися вказівками Кремля, а не Банкової, зробив тут вирішальний вклад.

Але Чумак, у минулому генерал, добре розуміє, що усі президенти доклалися до цієї справи.
І не лише президенти - і міністри оборони, і генерали, і офіцери, і громадяни рядові - ми усі несемо певну провину.

Але ж ніхто у страшному сні уявити собі не міг війни з Росією. На с не тому навчали у школі і не до того готували у армії. Боєздатні частини були сконцентровані на Заході - і офіцерів и і солдат налаштовували на загрозу із заходу.

І коли усе почалося...ані молоді офіцери, ані солдати - школярі у формі, - просто не могли стріляти у людей, що розмовляли російською - і це закінчилося кількома трагедіями - коли люди з автоматами кричали російською, наближалися до блок-посту і просто розстрілювали його впритул.

Ну а про кількість зрадників, що працювали на Росію і у Генштабі, і у СБУ не хочу навіть говорити.
Але ж маю повторити - ми цього не чекали. ми знущалися із радянської пропаганди, але вірили у братній народ - і були за це жорстоко ним же покарані. Але маємо подякувати за науку.

А тут починається другий момент, що вартий коментарів. Чумак почув від російських колег-політиків: Вы даже себе со своей провинциальной колокольни не понимаете, какую вы великую страну развалили

Чумака тут вразила цілковита та зашкарубла радянськість мислення. А я пропоную - зверніть увагу на те, яку величезну зверхність відчуває будь-який росіянин до свого українського колеги: адже він навіть уявити не може ситуації, коли буде сприймати його як рівного собі, такого взагалі для нього не може бути, його мозок категорично відкидає таку можливість навіть теоретично
Але ж це не вчора з'явилося, таке ставлення, таке абсолютне відчуття зверхності виховується не роками - віками та поколіннями. А ми жили в Радянському Союзі, жили поруч, спілкувалися, браталися, жонилися і... не помічали.

Саме тому все це й сталося. А ми вважали ще, наче ми не були чутливі до радянської пропаганди, ми ще глузували з неї - а як з'ясувалося, були її доконаним продуктом - і заплатили за це тисячами життів.

Але було б бажано, аби хоча цей кривавий урок ми таки засвоїли і зрозуміли - ніколи-ніколи ми не повернемося до цих. Бо усе можна пробачити, але не неповагу та презирство, разом із расизмом натуральним.
Адже нас зневажають тільки за те, що ми українці, як білі расисти зневажають негрів лише за те, що вони негри.

І кожен, хто буде кликати до дружбі з ними, - от кожен такий буде таки вартий зневаги, за словами їхнього ж національного поета:

Терпел, чего терпеть без подлости не можно
Tags: УП, Чумак
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 26 comments