?

Log in

No account? Create an account

Previous Entry Поделиться Next Entry
Святослав Вакарчук: як маємо змінити країну
trim_c


Кожного дня звичайні українці стикаються з несправедливістю – маленькою, великою, гігантською. Запитайте людей на вулиці, що вони думають про справедливість у нашій державі, і вони розсміються вам просто в обличчя.

В Україні не існує дверей, у які може постукати проста людина, щоб звернутися за справедливістю. Зате існує безліч балконів, з яких їй голосно зачитають, що законно, а що ні.

Закон став настільки цинічним поняттям, що люди перестали сприймати його всерйоз. Справедливість стала настільки рідкісним явищем, що люди перестали вірити в її існування.

Між законом і справедливістю утворилася величезна яма, така, як на українських дорогах весною. І якщо високопосадовці, топ-політики чи олігархи навчилися цю яму обходити, перестрибувати або перелітати у своїх власних інтересах, то для простого українця вона перетворилася на прірву.

Звичайні громадяни стоять на березі Закону і бачать, як берег Справедливості віддаляється від них все далі.

Люди бачать, як багатіють чиновники, що живуть на "одну зарплату", і відчувають сум, коли їхні власні родичі емігрують, бо не мають перспектив прогодувати родину.

Бачать, у якому розкішному одязі ходять політики, що борються "за права простих людей", і відчувають розпач, коли не можуть купити зимові чоботи своїй дитині.

Бачать, як можновладці летять на фешенебельні закордонні курорти "скромно відпочити з родиною", і відчувають злість, коли їм самим не вистачає грошей навіть для поїздки в Карпати.

Бачать, як по спеціально виділених для автобусів лініях мчать мерседеси з "народними представниками", за якими поспішають джипи з охороною, поки всі звичайні громадяни стоять у заторах. Стоять разом з автобусами, яких зігнали з виділених для них же ліній. Про відчуття в цей момент навіть писати зайве...

Люди все бачать. І все відчувають. І оскільки берег Справедливості все віддаляється, часом вони не витримують і скачуть у прірву. Забуваючи про Закон. Не в змозі дотягнутися до Справедливості.

Не треба бути соціологом, щоб розуміти це, достатньо просто кожного дня ходити українськими вулицями.

Ми перетворилися на суспільство, яке зневажає Закон, але не вірить у Справедливість.

Така ситуація не просто болюча, вона небезпечна для країни. Якщо ми як держава хочемо вижити та стати здоровими, вихід один – нам потрібні Справжні Зміни!

Справедливість має стати основним принципом. Їй на допомогу повинні прийти здоровий глузд та патріотизм. Саме ці три поняття мають стати трьома китами, на яких стоятимуть зміни.

Найважливішою реформою, яка може принести нам більше справедливості, є реформа судової системи. Ось три конкретні кроки, які варто зробити якомога швидше.

По-перше, слід здійснити повне оновлення суддівського корпусу.

Зробити це можна лише позбавивши старих суддів можливості контролювати відбір нових. Сьогодні Вища кваліфікаційна комісія суддів – орган, що номінує нових суддів, прямо чи опосередковано контролюється старим суддівським корпусом.

Це ж стосується Вищої ради правосуддя, конституційного органу, що покликаний забезпечувати незалежність судової гілки влади.

Покажіть мені того, хто сьогодні повністю довіряє українським судам? Я хочу познайомитися з цією людиною. Підозрюю, якщо такі й є, то це або самі судді, або члени їхніх родин.

Не можуть органи з такою довірою оновлювати самі себе! Це не лише несправедливо, це суперечить здоровому глузду.

Добір суддів треба доручити тим, кому найбільше довіряє суспільство. Якщо винести за дужки армію і церкву, то на сьогодні це дві категорії: міжнародні експерти та волонтери і громадські активісти.

Представники громадського сектору та міжнародні професіонали з бездоганною репутацією мають отримати провідну роль під час обрання нових суддів. Натомість вплив старих суддів повинен бути зведений до мінімуму.

Роль суддів має стати експертною, оскільки вони є носіями певної інституційної тяглості, але аж ніяк не визначальною.

Хтось обов’язково скаже, що "більшість суддів, обраних суддями" – європейський стандарт. Це правда. Але правда й те, що ситуацію в Західній Європі не можна порівнювати з ситуацією в Україні. У них до суддів – висока довіра. І їхня професійна спільнота не діє, як каста.

Реформа Верховного Суду показала – стара система не оновить сама себе добровільно. Як хірург, що не зробить складну операцію собі. Судді приречені бути упередженими, бо боятимуться зробити самим собі боляче.

Тому склад ВККС та ВРП повинен бути змінений виходячи з принципів справедливості, здорового глузду та патріотизму.

До речі, пропозиція деяких політиків обирати суддів на загальних виборах є небезпечним популізмом у сьогоднішніх українських реаліях. Ви знаєте, як ми обираємо депутатів-мажоритарників. З суддями буде все те ж саме, тільки в квадраті. Національний фестиваль гречки...

По-друге, слід добитися довіри українського та іноземного бізнесу до наших судів.

Без цього не буде ні інвестицій, ні дешевих кредитів, ні інновацій. Люди, які вкладають гроші в економіку України, мають бути впевнені – їхні права забезпечені, а контракти перебувають під надійним правовим захистом.

Саме тому слід всерйоз подумати про залучення авторитетних іноземних суддів до ведення справ в Україні. Це, в першу чергу, стосується господарських справ, а особливо – апеляцій та касацій.

Не треба боятися "втрати суверенітету", яким так лякають адепти старих порядків. За 27 років судочинства таких "суверенів" ми вже втратили все, що могли. Зрештою, ті рідкісні успішні справи, що стосувалися інтересів України, як-то Нафтогаз проти Газпрому, або єдина справа проти топ-корупції – справа Лазаренка – розглядалися іноземними суддями.

Крім того, для розгляду комерційних спорів слід залучити як присяжних авторитетних правників, делегованих представниками бізнесу.

Результатом, серед іншого, стане поява судових рішень, які не просто карають одну зі сторін, роблячи позивача та відповідача ворогами, а сприяють пошуку компромісу між ними. Це, в свою чергу, покращує бізнес-клімат у країні.

По-третє, слід створити умови, за яких судді будуть боятися займатися корупцією.

Спочатку, знову ж таки, оновити склад касаційного суду. Він має отримати повну довіру суспільства. Далі, якщо якийсь суддя першої інстанції матиме велику кількість справ, повернутих після касації, це має стати підставою для розгляду його/її дій тією ж таки ВККС. Якщо розгляд покаже упередженість або незаконність дій судді, то його/її має бути негайно звільнено.

Чесні суди необхідні ще й для того, щоб ми могли позбавитися від такого явища, як олігархи.

Ні, я не проти багатих. Навпаки, талановиті успішні бізнесмени – запорука зростання економіки. Але лише тоді, коли вони грають за правилами, обов’язковими для всіх.

Не може той, чий бізнес підпадає під спеціальну регуляцію, впливати на політику через власні ЗМІ та контрольовані фракції в парламенті.

Олігархів потрібно позбавити впливу на політичні рішення, що торкаються їхнього власного бізнесу та монополій, що паразитують на ренті.

Пам’ятаймо, найбільшою перепоною, як і найбільшим рушієм будь-якої реформи, є люди! Саме відсутність політичної волі "людей минулого" стала причиною неефективності багатьох реформ. Саме завзяття "людей майбутнього" має зробити нашу країну справедливою.

Хто ж такі ці люди майбутнього?

Це люди, які не бояться викликів.

Люди, які люблять свою країну.

Люди, які готові не роздумуючи жертвувати власними інтересами заради інтересів усього суспільства.

Люди, чиє минуле не стане зашморгом на їхній шиї.

Люди, які вірять у справедливість і готові за неї боротися не на білбордах, а в житті.

Як наші воїни-герої, а не як засмаглі політики на віллах і яхтах.

При цьому всім нам дуже важливо усвідомити, що основна місія таких "людей майбутнього" полягає не в тому, щоб зайняти місце "людей минулого", а в тому, щоб привести до влади Справедливість, яка разом зі Здоровим Глуздом і Патріотизмом стануть Законом.

Законом, що буде важливішим за волю будь-кого чи з минулого, чи з теперішнього, чи з майбутнього.

Законом – одним для всіх. І для президента, і для домогосподарки.


Позаяк ця стаття має характер програмної, а автор - можливий кандидат на посаду президента. який досі ще не сказав "так", але "ні" він теж не сказав, а як політик він досить таки маловідомий українському загалу, я не змінив у статті ані коми.

Щодо аналізу та суперечок про пропозиції Вакарчука - то вони ще поперед
у

Последние записи в журнале


  • 1
Виявляється, це вже друга його «програмна» стаття.
Перша була 5 вересня:
https://www.pravda.com.ua/articles/2018/09/5/7191099/

По суті поки що нічого не коментуватиму.

Я хочу напонимнитьвам наш старый разговор.

Когда тут вэтом журнале вата ходила косяками и в ысреди прочих требовалби ее разогнать.
И гшоворили что многим протио непрятно тут писать и с ними общаться.
А я говорил что есали их не будетьь - комментариев тоже не будет

Вот их нет.

Посмотрите на водопады украинских комментариев.И никтог их тогда шних умнкуов не придет и не скажет - извините мы были неправы

И комментировать все также не будет.

А потом будет жаловаться на плохое, а ему даже слов сказать в защиту хорошего лень

Я помню такие разговоры и требования, но не помню, чтобы я в них участвовал. Я мог высказать мнение о том или ином персонаже или вставить походя какое-нибудь замечание, но требовать?? Не помню, честно. Я принципиально воздерживаюсь от указаний и требований по поводу вашей редакционной политики – а вы говорите, что я от вас требовал. (

(Зато я помню, как недавно вздумалось мне поболтать на нейтральную и далекую от всяческой политики тему – о прорицателях... Но то такое)

У Вакарчука пока комментировать нечего. Похоже, да, он начал выкладывать предвыборные тезисы. Посмотрим.

А украинских комментариев у вас тут довольно много, как по мне.

Edited at 2018-09-28 18:10 (UTC)

А-а-а, кажется, я понял, какой «разговор» вы имели в виду.
https://trim-c.livejournal.com/1749963.html?thread=56675275#t56675275
Этот?

Но в том случае я точно не был в числе тех, кто требовал.

Edited at 2018-09-28 18:43 (UTC)

я не смотрел ссылку.таких было много

Профессор, вначале вы баните украинских комментатороа, а теперь жалуетесь, что они молчат?
Какая великолепная логика!

И чтобы два раза перед новым баном не вставать - вы постоянно попрекаете россиян тем, что они лучше нас знают, что творится в Украине - это раз. И постоянно жалуетесь, что слово случайного писаки звучит громче и убедительней, чем профессионала..

Тогда как расценить публикацию вами статьи черновецкого медика об аспектах противовоздушной обороны и проблемах МВД России?

Достаточно для того, чтобы меня забанить в очередной раз?

а как на Ваш взгляд Вакарчук сколько наберёт?

сабж. в случае выдвижения кандидатом в президенты? Впрочем после 54% у порошенко за первый тур в 14м... однако интересно что нынешние граждане Украины, которые ныне в Украине думают об этом ан масс и не только?

если Вакарчук будет баллотироваться он выиграет...

НЕт. Даже во второй тур не пройдет

Ну да за петю все голосовать будут)))) эти морды уже так приелись, что Юля, что петя...

я попробую обьяснить почему за Вакарчука не будут голосовать . Он хорошый человек и вполне возможно что он будет хорошым президентом , но люди до сих пор помнят Ющенко и помнят как он ничего не смог сделать будучи хорошым человеком в качестве президента .

Нет во всех этих опросах за таких вот персонажей "отдают голоса" ради "хайпа". А, когда доходит дело до _реального_ голосования, эти же люди голосуют за системных политиков, а такие вот персонажи получают 1-2% от "городских сумасшедших".

Почитайте просто сколько вот таких персонажей вдруг во власти оказались...
Тем более, что сейчас ситуация не стандартная... и запад сам ищет новых людей, для выполнения поставленных задач в Украине...

Эти выборы могли бы быть для него неплохим плацдармом для выборов в ВР, но он там уже был. И тут же сложил полномочия депутата. Так что и тут на него никто из серьезных "игроков" ставить не будет.

В общем, максимум - обычный "отбиратель голосов".

Как раз то, что он сложил полномочия играет за него...
Ведь говорить, что нынешний парламент имеет рейтинг глупо по определению, если учитывать антирейтинг...
А двигают его как раз системные игроки и совсем не украинские, потому как в Украине существуют только ситуативные союзы а не система...

посмотрим. ждать недолго осталось :)

Согласен, главное, что у нас выборы не имени нынешнего постоянного президента))))

В его планах, привлечь авторитетных судей из-за рубежа, есть маааааленькая проблема:
Авторитетные судьи вполне обеспечены и дома, и нафига им ехать к нам таким хорошим?

Люде не продаются за деньги.
И английские судьи ездят регулярно в намного более далекий Казахстан - и там судят. Ездят как цыпочки

В Казахстане в результате справедливая судебная система и все прекрасно?

Я не сомневаюсь, что для нескольких процессов (даже десятков) судьи приедут.
Куда девать тот беспредел, что творится на низовом уровне? Ведь он больше всего достает обычных граждан, а не то, что "алигарх Иван отжал бизнес у алигарха Петра"

Справедливость-обратная сторона беззакония.
Справедливость-фикция.
Ратовать за справедливость могут только клинические идиоты.
То,что один человек считает справедливым,другой считает верхом несправедливости и только Закон может ихесли не примиритьто успокоить.

Справедливость - врожденная ценность приматов. Начитная уже с капуцинов.

А у шимпанзе - правда только альфы и чаще всего самки - демонстрируют и справедливость второго уровня

все это прекрасно
а можно увидеть его команду ... Людей которые будут воплащать эти восторженные идеи

Что касается судей, то они должны только вести судебный процесс и избирать на основании законов меру ответственности подсудимых, а решать - виновен подсудимый или нет - должны присяжные.
Это давно применяется в цивилизованном мире.

Святослав Вакарчук — новий троянський кінь у боротьбі проти України
http://dontsov-nic.com.ua/svyatoslav-vakarchuk-novyj-troyanskyj-kin-u-borotbi-proty-ukrajiny/

Вакарчук поливає брудом Олександра Музичка (Сашка Бiлого)


Edited at 2018-09-29 13:41 (UTC)

Mason Lemberg
16 ч. ·
Присяжні-бізнесмени і судді з-за кордону. Вакарчук розповів, якою бачить реформу судової системи

"По-перше, слід здійснити повне оновлення суддівського корпусу. Зробити це можна, тільки позбавивши старих суддів можливості контролювати відбір нових," - пише Вакарчук.
До відбору суддів він пропонує залучити тих, хто користується довірою суспільства - волонтерів, громадських активістів та міжнародних експертів.

Другим кроком музикант називає довіру судам з боку українського та іноземного бізнесу. Для цього, на його думку, до ведення справ в Україні треба залучити авторитетних іноземних суддів.

Джерело: https://ua.censor.net.ua/n3088698
======

Багато хто каже, що я несправедливий до Вакарчука, що я його травлю, а він нормальний пацан, талантіщє, умний що пздц, фізик, син ректора..

А ось вище причина по якій я його "травлю".

Ні, я можу повірити, що він щиро вірить в ту маячню, яка викладена вище.
Але, вибачте, я також щиро вірю, що в України і українців немає зайвого часу і грошей, слухати інфантильну маячню 43-річного хлопчика, який так і не може досмоктати свою пляшечку "Малиша".

По суті:
1) З 8800 посад суддів в Україні вакантні 2500 посад. Чувак, давай, вперед, наповнюй суддівський корпус незалежними, незагаангажованими. Тим більше, що є суди, де не залишилося жодного судді (https://glavcom.ua/…/v-ukrajini-ponad-tri-tisyachi-vakansiy…)
Або хоча би ознайомся зі станом справ перед тим, як ляпати язиком як ти будеш всіх звільняти. А хто працювати в той час буде? Де ті мільярди бажаючих працювати хоча б на вільних вакансіях?

2) Це громадські активісти тепер суддів будуть призначати? Тобто, тричі судимий бик з корочкою громадського активіста буде суддю призначати? А яку відповідальність він буде нести за свій вибір? - Як, завжди, ніякої? Тобто, пан Вакарчук в результаті отримає якийсь воровський трибунал і його це влаштовує? Це на курсах в Єлі пана Вакарчука вчили, що треба делегувати повноваження людям, які ні за що не відповідають? Чи звідки пан Вакарчук набрався таких очумєнних азів менеджменту?

3) Так і бачу як в Гусятин і Конотоп потягнулися ешелони судді з-за кордону, які перед тим пройшли курси української мови, вивчили законодавство ітд. І, звісно, працювати вони будуть за 1000 доларів після 3-5 витрачених років на перекваліфікацію. Зате хабарів брати не будуть, працюючи за 1000 доларів.

В нас просто немає ні часу ні грошей, щоб 43-річний хлопчик награвся в свої дбльні експерименти над моєю країною і зрозумів, що треба самому пересісти з горшка на унітаз і самому відповідати за своє життя, ставши його господарем.

Замість того, щоб створювати, щоб вести свою країну вперед, щоб бути моральним лідером для суспільства, він годує суспільство дозами інфантильної дурі, яка ні до чого доброго не приведе, окрім втраченого часу і розчарування в черговому "месії", якого завтра після провалу обіцянок затаврують "зрадником", "злодієм", "боригою" ітд.
Ось за цю інфантильну дурь я його "травлю" і буду "травити".



https://www.facebook.com/mason.lemberg?hc_ref=ARTmqts82lDUiLTwsDDW2LFqsGV5Yo5J7fCt7p5C5Gjlk7oYUEGBp1XVoa3bH-MB5as&fref=nf

Edited at 2018-09-29 13:58 (UTC)

Однак, диявол ховається в деталях. Коли ти уже хочеш не лише констатувати перелік проблем, але й знаходити рецепти їх подолання, криється чергова пастка простих і приємних на слух рішень. Чи правий він, коли говорить, що ризиковано віддати переатестацію суддів в руки органів, створених дуже контраверсійними інститутами суддівського самоврядування? Очевидно, що в значній мірі так. Правда звично навіть при постановці питання спрощує, бо просто не знає, які насправді там діють (погоджуюся – неефективні) правові та інституційні механізми. У Вакарчука проблема поставлена наступним чином: «Зробити це можна лише позбавивши старих суддів можливості контролювати відбір нових». Ну нехай, простіше для сприйняття. Але далі треба відповідати на питання, чим замінити діючу модель. І як скасувати нову та просто звільнити всіх сьогоднішніх суддів. А він прямо так і пропонує. Людина, яка навчалася в західному університеті мала б розуміти нашу міжнародну правосуб’єктність. Для того, щоб просто всіх звільнити багато розуму не треба. Але для початку слід визначитися з членством у всіх міжнародних структурах, для початку вийти з Ради Європи чи вслід за РФією заявити, що ухвали міжнародних судів для нас не указ. Бо ЄСПЛ зобов’яже нас повернути на посади всіх звільнених таким чином. Навіть у путінській Московії зупинилися десь на півдорозі. Елементарно задумавшись, Вакарчук мав би утриматися від пустопорожньої фрази, яку виконати не зможе. Але він писав свою статтю задумуючись не над тим, як усе сказане реалізувати, а чи сподобається вона пересічному читачу. Пересічному сподобається.

Далі треба вирішити, хто буде справляти правосуддя, коли звільнимо старих, а нових побачимо лише за рік (саме так і то в кращому випадку при нашому невмінні домовлятися в усяких радах і конкурсних комісіях та тотальній взаємній недовірі). Але головне – хто має відбирати нових? Тут уже теж помітний деякий прогрес, але дуже незначний. Вакарчук розуміє, що без експертного підходу людей, які є професіоналами в справі практичного правосуддя, не обійтися. Але основний підхід знову до тупого простий: «Добір суддів треба доручити тим, кому найбільше довіряє суспільство. Якщо винести за дужки армію і церкву, то на сьогодні це дві категорії: міжнародні експерти та волонтери і громадські активісти». Стоп! А чому тоді відразу не армії та церкві доручити відбір суддів? А тепер стосовно його пропозиції. Згаданий спосіб уже пробували задіяти. І не просто через якихось невідомо ким відібраних активістів та волонтерів, але у відбіркову комісію щодо кандидатури директора НАБУ включили безумовних суспільних авторитетів. І на виході отримали двох кандидатів, яких навіть за формальними ознаками не можна було допускати. Зараз фіаско терпить відбір до ДБР. А міжнародні експерти дійсно можуть бути чесними й добропорядними, але чи можуть вони розібратися з казуїстикою незаконного збагачення, переписування статків і бізнесу на третіх осіб тощо. Знаєте, яким би був висновок будь-якого закордонного експерта? Чисто формалізованим. Не зуміли довести, що злодій, значить чесний. Такий принцип західного права.



Весь текст тут https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=721282311569634&id=100010636159003

  • 1