trim_c (trim_c) wrote,
trim_c
trim_c

Хто й як з українських політиків брехав, а хто рубав правду

Це черговий звіт моніторингу правдивості/неправдивості провідних українських політиків. що його поквартально друкує VoxCheck

Офіційний передвиборчий сезон в Україні стартує з січня 2019 року, але підготовку до президентських та парламентських виборів уже, напевно, відчула більшість українців. Презентації політичних програм, зміна власників телеканалів, поява політичної реклами на YouTube та битви за Facebook-шанувальників – усе свідчить про те, що вибори близько.</p>

Якщо за перші півроку 2018 року місця політиків у Рейтингу маніпуляторів та брехунів VoxCheck майже не змінювалися, то з третього кварталу почалися суттєві зміни в їхній риториці.

Колишні правдоруби прем’єр Володимир Гройсман та президент Петро Порошенко скотилися з перших місць правдорубів у середину рейтингу. Натомість їхні місця посіли лідер ВО "Свобода" Олег Тягнибок та лідер "Громадянської позиції" Анатолій Гриценко. Замикає трійку правдивих політиків Андрій Садовий, лідер "Самопомочі" та мер Львова.

Утім, трійка маніпуляторів та брехунів залишилася незмінною: Вадим Рабінович (партія "За життя"), Юлія Тимошенко ("Батьківщина") та Юрій Бойко ("Опоблок").

 
Як змінювалася риторика політиків протягом 2018 року. Квартальні дані

597 тверджень, які містили факти, перевірив VoxCheck у третьому кварталі. Загалом з початку року – 1796. З них найчастіше VoxCheck перевіряв Вадима Рабіновича (387 тверджень), Олега Ляшка (278) та Петра Порошенка (217).

Ці політики більш-менш з однаковою активністю виступали на заходах та у ЗМІ протягом останніх трьох кварталів, тоді як інші політики – то з’являлися на медійних радарах, то зникали.

 

За три квартали 2018-го частка неправди, перебільшень та маніпуляцій суттєво підвищилася лише у двох учасників рейтингу – Володимира Гройсмана та Петра Порошенка. В Олега Тягнибока, Анатолія Гриценка та Олега Ляшка вона навпаки знизилася, тоді як показник правди зріс.

Такі зміни пояснюються темами, які коментували ті чи інші політики протягом цього року. З початку 2018 року Порошенко та Гройсман майже не змінювали тематику своїх виступів: зовнішня торгівля, бюджет, банки, стан економіки і так далі, але влітку в їхніх промовах з’явилося більше популізму і, як наслідок, – більше перебільшень та маніпуляцій.

Тоді як Тягнибок та Гриценко сконцентрувалися на тому, у чому вони більш-менш розбираються: перший – на відносинах з Росією та зовнішній безпеці України, Гриценко – на критиці Міноборони та роботи депутатів, а також на вступі України в НАТО. Що менше ці політики коментували економічні питання, то кращу позицію вони мали в рейтингу.

На відміну від суперників, Ляшко все більше коментував економіку (держбюджет, заробітні плати в Україні, субсидії і так далі), але все частіше робив це коректно.

Третього кварталу активізувався мер Львова Андрій Садовий. Якщо в першому та другому кварталах у нього не збиралося навіть 10 цитат для перевірки, то в третьому він наговорив 25 фактологічних тверджень. А от у Святослава Вакарчука та Володимира Зеленського ми, як завжди, майже не знайшли що перевіряти.

Гройсман та Порошенко: падіння ІІІ кварталу

На початку рейтингу Петро Порошенко та Володимир Гройсман разом посідали перші місця в топі правдорубів. Але поступово єдині представники влади в Рейтингу маніпуляторів та брехунів втратили свої позиції. Що сталося?

Петро Порошенко здав позиції ще минулого кварталу – тоді він опинився на п’ятому місці після Гройсмана, Гриценка, Тягнибока та Бойка. Цього разу знову на тому ж місці, але вже після Тягнибока, Гриценка, Садового та Ляшка. Частка правди в словах президента навіть незначно зросла: з 47% до 51%. У першому кварталі за 2018 рік цей показник становив 65%.

Президент і далі дотримувався позитивної риторики у своїх виступах: позитивними були 80% його тверджень. У 68% випадків він використовував статистику. Тобто Порошенко хвалив себе та намагався представити ситуацію якомога кращою. Але в половині випадків йому це не вдавалося.

Найбільше Порошенко говорив про зовнішню торгівлю.

"Росія перекрила для нас, через ембарго, (тобто – ред.) закрила весь свій ринок. З 33% до 9% впала частка Росії в нашій зовнішній торгівлі". (20:29 - 20:42)

Неправда

Фактчек: У 2013 році частка Росії в зовнішній торгівлі становила 27,7%, а найбільше – у 2011 році, 30,6%. У 2017-му цей показник знизився до 13,2%. Тобто, за словами президента, частка Росії впала на 24 відсоткових пункти, тоді як насправді – від 14,5 в.п. до 17,4 в.п. Це значно менше, ніж вказав президент.

Володимир Гройсман лише в половині випадків говорив правду. Але навіть якби показник лишився на рівні попереднього кварталу (68,7%), у топ-3 правдорубів він все одно б не потрапив – надто багато правди виявилося в його конкурентів.
Висловлювання Володимира Гройсмана стали менш позитивними. Якщо в другому кварталі частка таких висловлювань була 71%, то в ІІІ кварталі вона впала до 58%. Водночас статистику Гройсман використовує так само часто – у 84% випадків.

Тобто Гройсман тепер не тільки хвалиться результатами своєї роботи, а й скаржиться на роботу "попередників", які залишили йому багато економічних проблем (щоправда, це зазвичай не стосується Арсенія Яценюка, якого Гройсман, як правило, у своїх промовах хвалить).

"У 2014 році цей борг (державний – ред.) сягав більше 80% ВВП, більше 80%!

Зараз він уже сягає 60%. Тобто ми його зменшили". (6:59 - 7:10)

Неправда

Фактчек: У 2014 році відношення державного та гарантованого державою боргу до ВВП становило 70%, а не 80%. Насправді 80,9% цей показник становив через два роки – у 2016-му. На вересень 2018 року відношення державного та гарантованого державою боргу до прогнозованого ВВП знову знизилося, до 62%. Тобто знизити обсяг боргу до ВВП справді вдалося, але 2014 року цей показник був більшим.


Рабінович, Тимошенко, Бойко: лідери антирейтингу

Вадим Рабінович – найменш правдивий політик третього кварталу: лише 20% його тверджень були правдивими. Із 200 перевірених тверджень Рабіновича 153, або ж 79%, були негативно забарвленими, у 74% випадків він використовував статистику.

Як і багато інших політиків, які активно критикують владу, Рабінович використовує багато статистичних даних для того, щоб проілюструвати поганий стан речей в Україні. При цьому маніпулює, перебільшує та говорить неправду в чотирьох випадках з п’яти. Така стратегія політика не змінюється вже третій квартал поспіль.

Найчастіше Рабінович говорив про:


  • газовий ринок,

  • зовнішню торгівлю,

  • роботу Верховної Ради в цілому та окремих депутатів.

"Самое важное: нам нужна новая кредитная политика. Дорогие друзья, я не хочу вас засыпать цифрами и сложными понятиями, но сегодня учетная ставка у нашего (центрального – ред.) банка 17%, а нам нужно 1,5%. Любой бизнесмен знает, что взять деньги и отдать их 17% плюс расходы заранее невозможно. Это НБУ кредитует только миллиардеров, которые в состоянии с ним договориться. Бизнес он вообще не кредитует. А зачем нам такой НБУ?". (15:47-16:15)

Маніпуляція

Фактчек: Рабінович майже правильно називає розмір облікової ставки, але неправильно описує функції НБУ та облікової ставки. Якщо спрощено, облікова ставка – це відсоток, під який комерційні банки можуть взяти кредит у центрального банку або навпаки, тимчасово надати центробанку кошти.

Банки користуються коштами НБУ лише в окремих випадках для підтримання ліквідності. При цьому НБУ не кредитує компанії чи фізосіб. Їм кредити надають комерційні банки, які збирають депозити від населення та інших компаній.

Ставки банків залежать не тільки від облікової ставки, а й інших факторів, на які Нацбанк не впливає: ризики позичальників (у тому числі захист прав кредиторів та якість позичальників), ціна залучених коштів, операційні витрати та конкуренція на ринку банківських послуг. Причому головна ціль Нацбанку України – не кредитувати економіку, а стримувати інфляцію (див. Стратегія НБУ).

У Юлії Тимошенко майже не змінюється частка правди в промовах: 30% у І кварталі, 27% у ІІ кварталі, 31,3% у третьому.

Більше 80% цитат Тимошенко у ІІІ кварталі були негативно зарядженими, у 87% випадків вона використовувала статистику. Тобто промови Тимошенко так само негативні, як у Рабіновича. Критика влади, яка підкріплена статистикою, – це основна тактика Тимошенко: порівняно з першими двома кварталами частка таких тверджень майже не змінювалася.

Найчастіше Тимошенко говорила про газовий ринок та стан економіки.

"Те, що наша ГТС залишиться без обсягів транспортування газу, – це теж обман. Тому що єдиний шлях наповнити нашу ГТС – це максимально, екстремально, стрімко збільшити видобуток українського газу. У нашій українській історії були часи, коли Україна видобувала більше 60 млрд м3 природного газу. Зараз залишилося трошки більше 20 млрд м3. Але в нас є величезний потенціал. У нас розвіданих запасів майже 1 трлн м3. Цього достатньо, щоб десятки років наповнювати газотранспортну систему і себе повністю забезпечувати природним газом" (4:02-5:03).

Маніпуляція

Фактчек: В Україні видобували більше 60 млрд м3 газу лише протягом короткого періоду часу в 70-х роках ХХ століття. Потім видобуток почав стрімко падати через вичерпання легкодоступних запасів і значно вигідніший видобуток у Сибіру. У 1990-х видобуток в Україні зафіксувався на рівні приблизно 20 млрд м3.

Існують різні оцінки запасів газу в Україні. Голова правління "Надра України" заявляв, що в Україні є 905 млрд м3 покладів газу, але лише половину з них реально можна видобути. За даними British Petroleum, Україна має 1,1 трлн м3 покладів газу. За нинішніх обсягів видобутку його вистачить на приблизно 20+ років.

Головна маніпуляція полягає в тому, що розробка нових родовищ та збільшення видобутку – це тривалий процес, який потребує значних інвестицій. Тоді як загроза значного зменшення транзиту російського газу через Україну дуже близька – через закінчення контракту на транзит газу наприкінці 2019 року та високу ймовірність побудови Північного потоку-2 і Турецького потоку Росією. Більше того, технологічна можливість видобутку зовсім не гарантує його економічну доцільність.

Юрій Бойко повернувся в трійку брехунів та маніпуляторів: у другому кварталі він був на четвертому місці. Цього кварталу тільки 35% тверджень Бойка містили правду. Майже 81% висловлювань Юрія Бойка в ІІІ кварталі мали негативне забарвлення. Це стільки ж, як і в Рабіновича та Тимошенко. Але статистику Бойко використовує рідше – лише в половині випадків.

Найчастіше Бойко говорив про добробут населення та газовий ринок.

"Тарифы подняли в 8 раз по сравнению с 2013 годом. Люди просто обнищали, не в состоянии платить. И вот то, что они действуют под диктовку МВФ, повышая таким образом тарифы, – это прямой путь к социальному взрыву. Невозможно объяснить людям, почему за газ, который принадлежит им, должны платить, как за импортный газ. Нет никакой логики" (0:00-0:25).

Маніпуляція

Фактчек: У підвищення ціни на газ є чітка економічна логіка. До того ж, тарифи не зросли у 8 разів - принаймні на газ (про який Бойко говорить у цьому висловлюванні).

У 2014 році тарифи на газ були 1182-4011 грн за 1000 м3 залежно від обсягу споживання та наявності газового лічильника. З 1 квітня 2017 року тариф на газ складає  6 957,9 грн за 1000 м3. Отже, з початку 2014 року тарифи зросли у 1,73-5,8 рази.

З одного боку, занижена ціна для населення – це прямий шлях до дефіциту Нафтогазу, а отже державного бюджету. А з іншого – ризик того, що бізнес буде закуповувати обманним шляхом дешевий газ для населення. До того ж, неринкова вартість газу призводить до використання ресурсу неекономно, що відбувалося протягом багатьох років в Україні.

Тягнибок, Гриценко, Садовий: правдоруби третього кварталу

Олег Тягнибок уже давно наближався до звання головного правдоруба країни: у другому кварталі він посідав третє місце в Рейтингу з кінця (тобто за часткою правди). Якщо тоді відсоток правди в його висловлюваннях був близько 50%, то тепер – 78%, це найвищий показників правдивості в нашому рейтингу за весь 2018 рік (Гройсман мав 75% у першому кварталі).
Тягнибок уже заявив про те, що не буде балотуватися на президентських виборах і висунув на цей пост Руслана Кошулинського, екс-віце-спікера Верховної Ради. Але через це VoxCheck не виключив Тягнибока з рейтингу, адже політик продовжив активне спілкування з електоратом та медіа, явно готуючи свою політичну силу до парламентських виборів (методику вибору політиків див. у розділі "Як ми рахували").

Анатолій Гриценко другий квартал поспіль обіймає друге місце в рейтингу правдорубів. Причому порівняно з попереднім кварталом він покращив свій показник правдивості з 58% до 73%.
Найчастіше Гриценко говорив про стан Збройних сил та вибори (і в більшості випадків це була правда). Гірші результати проявлялися, коли політик коментував курс гривні чи освітню реформу: ці теми явно не його.

Андрій Садовий – ще одна несподіванка рейтингу за третій квартал. Політик вперше увійшов до нашого рейтингу, оскільки до цього Садовий мав недостатньо тверджень для перевірки. Цього разу ми знайшли в нього 25 висловлювань для фактчеку, і 72% (лише на 1% менше, ніж у Гриценка) з них виявилися правдивими.

У половині випадків висловлювання Садового мають негативне забарвлення, а статистику він використовує майже завжди – у 88% випадків.

Найчастіше мер Львова говорив про своє місто та проблему зі сміттям, але в третині таких випадків помилявся.

"5% території України знаходиться під (сміттєвими – ред.) полігонами"  (39:21-39:24).

Неправда

Фактчек: 5% території України – це 30 181 км2. За даними Мінрегіону, площа легальних сміттєзвалищ і полігонів – 8,5 тис. га або 85 км2. Тобто для того, щоб 5% території України були сміттєвими звалищами, потрібно, щоб площа несанкціонованих полігонів перевищувала площу легальних у 350 разів і дорівнювала Житомирській області.



Українська правда
Tags: УП
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 5 comments