100 днів президента Зеленського - оцінки громадян
Цим питанням присвячене чергове дослідження Фонду «Демократичні ініціативи». Усього було опитано 2040 респондентів, які за своїми характеристиками представляють доросле населення України (старше 18 років). Статистична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
На мій погляд, матеріал дуже й дуже цікавий, особливо у певних деталях, які я спробую розглянути особливо.
Основні результати автори підсумовують так
Загальні результати дослідження
Головну причину непередбачуваної перемоги Володимира Зеленського на президентських виборах громадяни вбачають у тому, що люди хотіли радикального оновлення влади – так вважають 55% опитаних. Окрім того, до вагомих чинників опитані віднесли небажання людей, щоб президентом залишався Петро Порошенко (39%), і те, що Зеленський – «нове обличчя», не задіяний в корупції та інших подібних речах (34%). Перші кроки Президента Зеленського та його команди позитивно оцінюють 63% громадян, негативно – 13%, ще 24% не визначилися. Позитивні оцінки переважають в усіх регіонах України: Західному (72%), Центральному (65%), Південному (48%) та Східному (64%).
Головну причину непередбачуваної перемоги Володимира Зеленського на президентських виборах громадяни вбачають у тому, що люди хотіли радикального оновлення влади – так вважають 55% опитаних. Окрім того, до вагомих чинників опитані віднесли небажання людей, щоб президентом залишався Петро Порошенко (39%), і те, що Зеленський – «нове обличчя», не задіяний в корупції та інших подібних речах (34%).
Абсолютна більшість виборців (91%) вважає, що вони зробили правильний вибір на виборах Верховної Ради.
Більшість громадян (58%) впевнені, що головне завдання депутата по мажоритарному округу – вирішувати проблеми свого округу і лише 22% вважають, що для депутатів-мажоритарників головне – займатися законотворчою діяльністю.
Новообраний Президент Володимир Зеленський має довіру 70% громадян України – найвищий результат за усі часи серед усіх українських президентів.
Перші кроки Президента Зеленського та його команди позитивно оцінюють 63% громадян, негативно – 13%, ще 24% не визначилися. Позитивні оцінки переважають в усіх регіонах України: Західному (72%), Центральному (65%), Південному (48%) та Східному (64%).
Три висновки
Це загальні підсумки. Серед них вражають три речі.
По-перше це рекорд довіри - абсолютний, такого ще не було.
Друге - це оцінка населенням перших ста днів Президента - 63% підтримки це теж дуже багато. Варто також придивитись до регіонального розподілу. Адже найбільшу електоральну підтримку Зеленський мав якраз на півдні. А сьогодні ми бачимо картину протилежну -максимальна підтримка спостерігається на Заході, а на півдні якраз провал.
Зрозуміло, цей факт переконливо доводить, що реальний президент Зеленський виявився набагато більше ліберальним та прозахідним, аніж його зображала пропаганда. І цей результат отриманий вже не завдяки рекламі або серіалам, це вже його реальні дії.
Тим більш дивною виглядають позиції мережевих патріотів, здебільшого поціновувачів Порошенка.
Вони як були на позиції "кукла Колмойського" та "путінська лялька", у найкращому разі - "безхребетне теля", - так і намагаються продовжувати утримувати ці позиції. Але із кожним кроком реальності ці позиції виглядають все більш дивними (я не кажу про людей, що просто отримують за таку пропаганду платню у різній формі - ці що наказано штабом, те й пишуть, як у колишньому анекдоті "Ну че пристал, Василий Иванович! Про кого опер просит, про того и пишу")
Особливо дивує, що ці люди упевнено позиціонують себе як демократи та "європейці". Але демократ за переконанням не може не поважати вибір народу - яким би він не був. Але то не про наших демократів.
І нарешті третє абсолютна більшість українських виборців вважає що депутат-мажоритарник це передусім лобіст їхнього округу, він має опікуватися зупинками тролейбусів та ремонтом школи. Тобто у українського виборця домінує радянське сприйняття депутата - його особиста важливість для законів для виборця сумнівна, все вирішує не він, їхній обранець а десь нагорі (за загальною уявою у офісі президента). Але він може вибити кошти на ремонт доріг. Тобто хоча місцеві бюджети збільшилися у рази як і самостійність місцевої влади у їхньому використанні, до свідомости виборця це ще не дійшло.
Тому таким важливим для мажоритарника був прихований підкуп виборця бюджетними коштами на округ, що вибивалися голосуванням за корупційні проекти. Таке голосування іміджу мажоритарника не шкодило - він не цікавився голосуваннями свого депутата, а лише вибитими бюджетними коштами на округ.
Зрозуміло, що така система створювала ідеальні умови для політичної корупції і обов'язково має бути скасована.
Ось такі цікаві висновки із узагальненого опису результатів, що його зробили автори опитування. Але мені хочеться зупинитися на двох пунктах окремо.
Джерела інформації
Джерела інформації, якими користувалися виборці, приймаючи свої рішення, та їхній вплив можна побачити у таблиці
Як бачимо, попри всі новації та технології, телебачення впевнено утримує лідируючи позиції і фактично визначає уявлення українців про політиків якщо не монопольно, то близько до монополії. Адже маємо ще врахувати, що соціальні мережі а найбільше "друзі знайомі" самі знаходяться під великим впливом телебачення.
Зате новітні засоби поширення інформації завдали потужного удару таким традиційним засобам як радіо та друковані видання. Ось вони справді залишають політичну арену.
Тепер розглянемо, які ТВ канали мали визначальний вплив на думку українця
Ось тепер і розглянемо цю табличку. Звичайно, 1+1 лідер - і він підтримав Зеленського. Але наприклад Медведчука-Бойка та їхню партію підтримав надпотужна коаліція із чотирьох каналів: Інтер, 112, Ньюзван та ЗІК. Зрозуміло, що разом вони відчутно потужніші одних "плюсів", до того ж три із них суто інформаційні і пропагують "своїх" політиків цілий день.
Так само три суто інформаційні канали працювали на Порошенко і його партію: 5-й, ПРЯМИЙ та Еспресо, що не потрапили до опитування із не зрозумілих мені причин: адже вони мали вплив не менший, аніж приміром 5-й
І ці два інформаційних холдинги фактично притримувалися пакту про ненапад, особливо на виборах до Ради - вони рекламували своїх і спільно "мочили" президента та його команду.
Тобто їхня перевага у інфопросторі була незаперечною, вони буквально домінували.
Але незаперечну перевагу у виборця здобув таки Зеленський. А із цього випливає важливий висновок
Пропаганда здатна на багато що, але ж не на все
І перемога Зеленського зумовлена передусім не інформаційними технологіями а грандіозним рівнем недовіри українців до старих еліт
Довіра до персоналій політичного олімпу
Отже тепер саме час звернутися до таблиці, що відображає ступінь довіри/недовіри до наших еліт.
Да-а, тут є над чим подумати... Перш за все вражає масштаб недовіри до лідерів "першого Майдану". Якщо недовіру до Порошенка можна зрозуміти - він отримав величезну довіру - і давайте не лицемірити - величезну владу. І на думку більшості. скористався він владою чином не належним - отже й отримав.
Гаразд, розумію. Але подивіться на рівень недовіри до Тимошенко: баланс -63! Це щось жахливе! Але ж якби тут був Яценюк, ми б побачили результат іще гірший.
Так, на двох Майданах ми вірили патріотичним гаслам та патріотичним талановитим ораторам (а Порошенко та Тимошенко безумовно оратори видатні). Але вони зловживали довірою і дурили людей, а довго дурити всіх ще нікому не вдавалося. Отже, Лінкольн був правий - і таблиця це відобразила.
Відзначимо ще одну важливу рису: Схід та Південь все ще чутливі до проросійської пропаганди і все ще мріють про радянщину. І звичайно ж те. що Порошенко із чисто практичних та тимчасових міркувань дозволив створення путінського пропагандистського холдингу - це як на мене один із головних злочинів президента Порошенка перед державою (а його ще й патріотом вважають!).
Тільки подивіться: найбільший рейтинг довіри має Ахмєтов, найнижчий Коломойский - саме той із олігархів, хто в найтяжчі і найстрашніші часи буквально врятував країну,зупинивши російську чуму, тобто тоді, коли наші офіційні особи виявили повну неспроможність.
І рівень недовіри не тільки до Бойка, але й до абсолютно токсичного Медведчука набагато менший, аніж до Тимошенко (про інших помаранчевих і не йдеться). Навіть рік назад таке й уявити собі було важко.
Зеленський буквально врятував країну від російської навали, здійсненої не військовими, а інформаційними засобами: уявно витягніть Зеленського - і чия би була сьогодні влада в Україні?
Саме так - вона була б у Путіна - і без усякої війни, цілком законними засобами.
І ліквідація інформаційної монополії Росії, ліквідація наслідку цього катастрофічного прорахунку Порошенка буде одним із найголовніших центральних завдань нової влади