Чому Байден ще не подзвонив Зеленському?
Президент США Джо Байден не квапиться встановлювати контакт зі своїм українським колегою Володимиром Зеленським, про це повідомляє сайт VA із посиланням на статтю видання Politico “Байден тримає Україну на відстані простягнутої руки”.
Авторка статті Наташа Бертранд звертає увагу, що за 50 днів перебування на посаді президент США Джо Байден провів телефонні переговори з десятками світових лідерів - від союзників до супротивників, втім президент України Зеленський “досі чекає своєї черги”.
“Справді існує атмосфера ніяковості між США та Україною з боку Адміністрації Байдена”, - аналізує ситуацію для Politico Даніел Вайдич, співробітник аналітичного центру “Атлантична рада”. - “Гадаю, має місце цілком реальний наслідок після імпічменту”.
“Зеленському корисно посидіти і почекати своєї черги на дзвінок. Він не бореться з усієї сили, щоб подолати корупцію”, - цитує авторка статті слова колишньої американської посадовиці, яка лишається близькою до Адміністрації Байдена.
"Насправді, проросійські олігархи (в Україні - ред.) набули надзвичайної сили з того часу, як Зеленський прийшов до влади. То ж коли станеться ця розмова один на один, до Зеленського треба проявляти жорстку любов”, - зазначила особа, наближена до Адміністрації Байдена.
Журналістка Наташа Бертранд вважає, що стратегія Байдена щодо України не є несподіваною, адже ще будучи на посаді віце-президента Байден жорстко тиснув на питанні проведення антикорупційних реформ в Україні. Нещодавні санкції Держдепу щодо Коломойського, вважає авторка Politico, є прямим натяком для України, що Зеленський має робити більше для того, щоб вгамувати олігархів.
Минулого тижня президент України Володимир Зеленський подякував міжнародним партнерам України за допомогу у боротьбі із олігархами. При цьому у Президента заявили, що за менш ніж два роки каденції він зробив для деолігархізації в рази більше, ніж будь-хто з попередніх президентів, без пафосних гасел і популізму.
Сенатор Крис Мерфі, член групи підтримки України у Сенаті, погоджується, що США мають чітко заявити Києву про свої очікування: “Якщо вони хочуть, що ми були їхнім парнером, другом та адвокатом, ми все ще очікуємо там реформ”.
“Після дуже швидкого старту, гадаю, план Зеленського щодо реформ передбачувано загальмував, - цитує сенатора Криса Мерфі Politico, - “НАБУ повинне мати повноваження, Ситник повинен мати можливість працювати незалежно - люди мають боятися його і його діяльності”.
Сенатор Мерфі не виключає, що Україна вже незабаром може втратити двопартійну підтримку з боку Конгресу США: “Для нас важливо заявити Україні, в разі якщо реформи 2021 року продовжуватимуться з такою ж швидкістю, як це було торік, їм буде важко довести Конгресу, щоб ми продовжували підтримувати Україну”.
Іншою поганою ознакою для України є нещодавнє погіршення відносин з МВФ, - пише Наташа Бертранд. Щодо Північного потоку-2 Білий дім також поки не визначив позицію, пише авторка, посилаючись на розмову із колишнім послом США в Україні Вільямом Тейлором.
“Тейлор визнав, що існує напруга всередині Адміністрації президента між тими, хто хоче відновити відносини США з Німеччиною, що погіршились під час адміністрації Трампа, і тими, хто виступає за захист Європейської енергетичної безпеки та український суверенітет”, - пише у статті Бертранд.
“Якщо Україна стане нормальною європейською країною, орієнтованою на цінності, ринковою частиною Європи, тоді путінізм зазнає поразки. Я думаю, президент Байден це розуміє”, - додав колишній посол США в Україні Вільям Тейлор.
Щиро кажучі, я не помітив якогось особливого підсилення проросійських олігархів за часів Зеленського. Проте моя візія із цього питання набагато менше значить для України, аніж погляд адміністрації Байдена, відтак маю познайомити своїх читачів із оцінкою ситуації таким собі напівофіціозом, яким є VA
До того ж мені цікаво. як будуть реагувати у адміністрації Байдена, коли Зеленський начне розгортати вже започаткований наступ на проросійських олігархів не через судову систему, яка діє за принципом "Улита едет, когда то будет", а за набагато більш оперативним, але далек не безсумнівним із погляду права інструментарієм Радбезу?
Зараз цю загадку мають вирішувати у ОП та МЗС - цікаво, якого дійдуть висновкау?